Туристичний путівник «Іван Мазепа та українське козацтво в Полтавській битві»

Електронна версія туристичного путівника
«Іван Мазепа та українське козацтво в Полтавській битві»

Велика Північна війна в Україні (1708-1709)

  Велика Північна війна в Україні (1708-1709) - війна між Московським царством з одного боку та Швецією та Османською імперією з іншого. З початком Північної війни Україна, узурпована Московським царством, була змушена постачати московським військам живу силу, амуніцію, фураж та продовольство. З приходом Карла ХII в Україну гетьман Іван Мазепа уклав з королем Українсько-Шведський союз та виступив проти Петра I. Слідом за гетьманом, на бік шведів перейшло й Військо Запорізьке на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

  Року 1708 р. Карл ХII почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. На початку похід складався вдало. Але після кількох невдач у серпні - вересні Карл ХII відмовився від попереднього плану.   Він вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити тут свою армію провіантом, зміцнити її силу козацькими полками та військом С.Лещинського. Шведський король покладав також надії на допомогу від кримського хана й турецького султана.   Зміна планів Карла ХII виявилася несподіваною для I.Мазепи. Такий розвиток подій гетьман вважав передчасним, бо перебування шведської армії на території України означало, що саме тут розгорнуться воєнні операції московсько-шведської війни.   З огляду на це завдання визволення України з-під влади царя ставало ще важчим. Велика небезпека таїлася також у тому, що в плани І.Мазепи була втаємничена лише найвідданіша козацька старшина, а рядове козацтво, нічого не відаючи про задуми гетьмана, готувалися до війни проти шведів.

ПОСТАТІ

Карл ХІІ

  Карл XII (1682-1718) - шведський король (1697-1718), представник Пфальцської династії. Син данської принцеси Ульрики Елеонори та короля Карла ХI. Від початку Великої Північної війни (1700-1721) і до кінця свого життя король перебував у воєнних виправах та на чужині, прагнучи зберегти й посилити позиції Швеції на європейській арені. Після переможних кампаній у Ліфляндії (1700), Польщі та Саксонії (1701-1707), а також нещасливої Полтавської битви (1709) Карл ХII опинився у вигнанні в Бендерах, де знаходився до 1714 р., безуспішно намагаючись утворити велику антиросійську коаліцію.    Карл ХII загинув при облозі фортеці Фредрикстен у грудні 1718 року.

Іван Мазепа

  Мазепа Iван Степанович - гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII - поч. XVIII ст. Був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. На  початку  XVIII ст., в умовах  Північної війни (1700-1721), гетьман I. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХII здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.   Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери.

Кость Гордієнко

  Гордієнко (Головко) Кость (Костянтин) Гордійович (р. н. невід. - 1733) - кошовий отаман Запорозької Січі, видатний військовий і політичний діяч. Кость Гордієнко відверто виступав проти московського гніту, відкрито відстоював права і вольності Війська Запорозького перед Петром I, чим заслужив довіру і повагу запорожців.   Попри особисту неприязнь до гетьмана I. Мазепи 1709 року підтримав його і разом із запорожцями перейшов на його бік. При зустрічі зі шведським королем Карлом XII К.Гордієнко виголосив промову латинською мовою. Послідовно виступав за шведсько-український союз та проти наступу царату на козацькі вольності.   Після смерті I. Мазепи у м. Бендери спільно з Пилипом Орликом брав участь у складанні Бендерської конституції («Конституції Пилипа Орлика»).

Петро І

  Петро I Великий (1672-1725) - московський цар (з 1682), російський цар (з 1713), імператор (з 1721) з династії Романових. Син царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з Наталією Наришкіною. Щодо Гетьманщини Петро I сповідував прагматичну за своєю сутністю і безкомпромісну за методами політику, направлену на залучення її економічних ресурсів та військово-економічного потенціалу для загальноросійських потреб. Кульмінацією зіткнення інтересів царя та козацької старшини стало повстання гетьмана Iвана Мазепи (1708). Після придушення повстання і розгрому шведської армії під Полтавою (1709) почалося інтенсивне залучення української верхівки на службу Російській державі, а скасування української автономії ставало питанням часу.

ХРОНІКА ПОДІЙ
(в межах сучасної  Полтавської області) 

1708 рік

18 листопада Мазепа разом зі своїми козаками й трьома шведськими полками під проводом Дальдорфа досяг Гадяча (позначка 1) й легко зайняв його. Подбавши про охорону міських укріплень і залишивши там гарнізон, гетьман із рештою козаків невдовзі повернувся до шведської головної квартири в Ромни.

20 і 23 листопада із Гадяча і Ромен І.Мазепа посилає листи до полтавського полковника І.Левенця, які зачитувалися в полтавських церквах.

27 листопада Петро І ставить до відома полтавського полковника І.Левенця: "…   повелеваем     вам     бригадира     нашего     князя   А. Волконского с войском впустить в город Полтаву без всякого прекословия". При цьому І. Левенець займав невизначену позицію: не підтримав відкрито І.Мазепу, але й не допомагав московським військам у бойових діях проти шведсько-української армії, за що був позбавлений уряду і деякий час знаходився під домашнім арештом у Харкові.

3 грудня бригадир Г.Волконський з Інгерманландським полком зайняв Полтаву.

До середини грудня шведи перебували на значній території з опорними пунктами у Ромнах, Гадячі, Лохвиці та Прилуках.

16 грудня головні сили Карла XII вирушили з Ромен до Гадяча.

16 грудня. Маніфест шведського короля Карла XII про прийняття гетьмана Івана Мазепи із його однодумцями під свій захист.

22 грудня спроба шведських військ захопити містечко Веприк (позначка 2) та подальша його облога.

29 грудня війська Карла XII підійшли до містечка Зіньків (позначка 3) та висунули вимогу мирно пустити їх за стіни фортеці. Жителі відмовилися. Після кількох годин запеклого бою шведи захопили укріплення.

Новий 1709 рік, за деякими даними, шведський король зустрів у Зінькові.

Зима 1708-1709 років - надзвичайно холодна зима, яка виявилася найхолоднішою зимою в Європі за останні 500 років. Арктичний холод упродовж кількох місяців винищив до 4 тисяч вояків шведської армії Карла XII під час перебування в Україні, що, зрештою, і мало негативні наслідки на перебіг подій.

1709 рік

6 січня невдалий штурм військами Карла XII та Івана Мазепи фортеці Веприка (позначка 2). Після перемовин Веприк капітулював.

28 січня бій під Опішним (позначка 4).
Січень-лютий. Військові операції шведських і московських військ на території Слобожанщини: Коломак, Хухри, Лутище, Каплунівка, Красний Кут, Городня, Мурахва та інші населені пункти.

12 січня Петро І призначив комендантом Полтави О.Келіна.
1 березня запорожці, кіннота і піхота в числі 1000 чоловік, під проводом "владного" кошового отамана Костянтина Гордієнка, військового судді і писаря,  рушили з Січі в Переволочну (позначка 16), яку споконвіку століть вважали своїм містом і від якої сподівалися дістатись до табору шведського короля.

З 2 березня до кінця квітня в Великих Будищах (позначка 5) знаходилася штаб-квартира союзної армії (шведи і козаки І.Мазепи).

13 березня в Переволочній (позначка 16) відбулася козацька рада в присутності прибувших запорожців та посланців гетьмана І.Мазепи. На раді перед усім військом були прочитані гетьманські листи. 

15 березня після закінчення ради кошовий отаман К.Гордієнко відправив універсал через військового товариша Грицька, до козаків, що кочували біля річок Бугу, Інгульця та Інгулу, з проханням не засиджуватися біля річок і поспішити з'єднатися з кошовим для "військового походу". Разом з цим кошовий К.Гордієнко послав свій лист до польського короля Станіслава Лещинського, але посланці були перехоплені і лист потрапив до рук гетьмана І.Скоропадського.

19 березня депутація від К.Гордієнка прибула в містечко Великі Будища (позначка 5) до Карла XII зі звісткою про те, що запорожці готові, заради відновлення власної волі, служити вірно Королівській Величності, жертвувати своїм життям і з повним запевненням за щасливий успіх проведеної святої справи.

26 березня відбулася урочиста аудієнція з кошовим К.Гордієнком та його товаришами у гетьмана І.Мазепи в Диканці (позначка 6), а наступного дня – у шведського короля на головній квартирі у Великих Будищах. 

27 березня (8 квітня) укладено Великобудищанський трактат – українсько-шведський договір між гетьманом Іваном Мазепою та кошовим отаманом Запорозької Січі Костем Гордієнком, з одного боку, і шведським королем Карлом XII – з іншого. Союзний договір підписано в Великих Будищах в одній із церков (ймовірно в Іоанно-Богословській (Успенській) (фото 26), найдавнішій п'ятикупольній, яка розміщувалася у фортеці). Саме тут, запорожці присягали на вірність Україні.

На початку квітня московські війська, під проводом генерала К.Ренне, спалили дотла містечка Нехвороща (позначка 13) та Маячку (позначка 14) на лівому березі річки Оріль та перебили до єдиної людини їх мешканців будь-якої статі і віку, які симпатизували запорожцям. Вчинок К.Ренне, за наказом якого це було скоєно, викликав на Запоріжжі черговий приступ ненависті до царя-антихриста, покровителю папежніков і вбивці православних.

12 квітня битва біля містечка Сокілка (позначка 15) між шведськими та московськими військами. На стороні шведів боролися також і запорізькі козаки.

16 квітня під час карального походу московських військ на Запорізьку Січ, була захоплена і знищена дощенту фортеця Келеберда (позначка 17) а потім 18 квітня – Переволочна.
1 травня розпочалася облога фортеці Полтава шведами.

2 травня тимчасово квартирувався Карл XII у Опішному.

7 травня напад московського війська на Опішне (позначка 4) з метою відвернути головні сили Карла XII та змусити його зняти блокаду фортеці в Полтаві.

9 травня головну квартиру шведів було перенесено з Великих Будищ у Жуки (позначка 7) біля Полтави.

14 травня. Знищення Запорізької Січі московськими військами під командуванням полковника Петра Яковлєва.

15 червня московський загін боєм звільнив полонених, які утримувались в Старих Санжарах (позначка 11) після капітуляції Веприка.

17 червня саме в день свого народження  був  поранений  в  ногу Карл XII в районі сіл Нижні Млини - Гора (позначка 10).

20 червня переправа московських військ по трьох бродах на правий берег Ворскли (позначка 8).

27 червня. Битва під Полтавою. Поразка шведської армії короля Карла XII від московської армії під командуванням царя Петра I. Відступ шведів і Мазепи з Пушкарівки (позначка 9) до Дніпра.

28 червня (ранок) короткий відпочинок Карла XII та Івана Мазепи в Нових Санжарах (позначка 12) під час відступу.

30 червня. Після битви під Полтавою у Переволочній (позначка 16) (швидше за все в урочищі Тахтаєве) переправився через Дніпро шведський король Карл XII з частиною своєї армії (≈ 3 тис.), гетьман Іван Мазепа з козаками Гетьманщини (≈ 500) та кошовий отаман К.Гордієнко з запорожцями  (≈ 4 тис.), при цьому більшість шведського війська (≈ 16 тис.),  яке  залишив король під командуванням А.Левенгаупта, капітулювала перед московською кіннотою генерала О.Меншикова. З А.Левенгауптом залишилася і частина запорозьких козаків. Захоплені у полон разом зі шведами запорожці були замордовані.

17 липня у м. Решетилівці (позначка 18) гетьман Іван Скоропадський подав цареві Петру І 14 пунктів петиції – Решетилівські статті 1709. Частково були затверджені царем 11 серпня 1709, але на практиці не мали впливу на українсько-московські відносини, що перейшли у фазу поступової ліквідації гетьманської автономії та українських вольностей.

---

Довідково: "Популяризація туристичного путівника "Іван Мазепа та українське козацтво в Полтавській битві" - спільний проект громадський організацій "ВЕЛОПОЛТАВА" та "СІТІ ЛАБ", що реалізується за фінансової та інформаційної підтримки Полтавської облдержадміністрації, Полтавської обласної ради та Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації.